Для участі у ЗНО випускникам необхідно мати паспорт

Для реєстрації на зовнішнє незалежне оцінювання, що розпочнеться 5 лютого, всім випускникам шкіл необхідно мати паспорт громадянина України або ID-картку. Така норма зазначена у Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
Зокрема, особа, яка реєструється для проходження зовнішнього оцінювання, має під час реєстрації разом з іншими документами подати копію паспорта громадянина України.
Виключення щодо обов'язкової наявності паспорта для реєстрації на ЗНО діятиме тільки для деяких категорій учасників ЗНО, зокрема, які не мали можливості отримати паспорт у зв’язку з тим, що проживають на окупованих територіях, іноземців або осіб без громадянства.
Як відомо, реєстрація учасників зовнішнього незалежного оцінювання розпочнеться 5 лютого 2019 року. Особи, які здобувають повну загальну середню освіту у цьому навчальному році, матимуть можливість зареєструватись на тестування до 18 березня. Випускники минулих років можуть зареєструватися на ЗНО до 25 березня 2019 року.

Хто і як складатиме ЗНО у 2019 році?

В 2019 році державну підсумкову атестацію у формі ЗНО складатимуть лише учні 11-х класів, а також студенти закладів вищої (коледжі та технікуми) та професійної освіти, які цього року завершуватимуть здобуття повної загальної середньої освіти. Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти.

Учні 9-х класів складатимуть шкільні іспити у письмовій формі, але не у формі ЗНО.

Запуск ЗНО для учнів 9-х класів планується не раніше 2026/27 навчального року.

Випускникам 11-х класів буде необхідно скласти шкільні іспити у формі ЗНО з трьох навчальних предметів:

  • українська мова і література (українська мова);
  • математика або історія України (період XX - початок XXI століття) (за вибором учня);
  • один із навчальних предметів, зазначених в переліку предметів ЗНО (за вибором учня).

Учням, які оберуть для складання іноземну мову, результат ЗНО буде зараховано залежно від рівня, на якому вони вивчали мову.

Студенти закладів вищої та професійної освіти складатимуть ДПА у формі ЗНО тільки з двох предметів: української мови та на вибір математики або історії України.

НОВАЦІЇ, ГРАФІК, ПРЕДМЕТИ

 

Наказом Міністерства освіти і науки України від 22 серпня № 931 урегулювано проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2019 року. Відповідно до наказу кожен зареєстрований учасник має право пройти тести щонайбільше з чотирьох навчальних предметів. Загалом зовнішнє незалежне оцінювання відбуватиметься з одинадцяти навчальних предметів:

• українська мова і література
• історія України
• математика
• біологія
• географія
• фізика
• хімія
• англійська мова
• іспанська мова
• німецька мова
• французька мова

Зміст сертифікаційних робіт відповідатиме програмам зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 03 лютого 2016 року № 77 «Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінюванню для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти» (ці ж програми були чинними під час розроблення тестових завдань 2018 року).

Переклад завдань сертифікаційних робіт з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії здійснюватиметься кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською та угорською мовами.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 28 вересня 2018 року № 1036 затверджено календарний план підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2019 року.

ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ У ФОРМІ ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ

Результати зовнішнього оцінювання із трьох навчальних предметів зараховуються як результати державної підсумкової атестації (за шкалою 1–12 балів) за освітній рівень повної загальної середньої освіти  для учнів закладів загальної середньої освіти, які в 2019 році завершують здобуття повної загальної середньої освіти:

  • українська мова і література (частина з української мови) (обов’язково);
  • математика або історія України (період ХХ — початок ХХІ століття) (на вибір випускника);
  • один з предметів із запропонованого вище переліку (на вибір випускника).

Учням, які виберуть для проходження державної підсумкової атестації іноземну мову, результат за ЗНО буде зараховано як результат за ДПА (за шкалою 1–12 балів), залежно від рівня, на якому вони цю мову вивчали:

  • для тих, хто вивчав мову на профільному рівні, оцінкою за ДПА буде результат виконання всіх завдань;
  • для тих, хто вивчав мову на рівні стандарту або академічному, оцінкою за ДПА буде результат виконання завдань 1–32, 39–43, 49–53, 59.

Важливо наголосити, що 2019 року учні (слухачі, студенти) закладів професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які цього року завершуватимуть здобуття повної загальної середньої освіти, обов’язково проходитимуть державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання з двох предметів: з української мови і  математики або історії України (період ХХ – початок ХХІ століття) на вибір.

ВСТУП

Відповідно до Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України, 2019 року під час вступу до вишу зараховуватимуть результати зовнішнього незалежного оцінювання 2017, 2018 та 2019 років з усіх предметів, крім іноземних мов. Якщо як конкурсний предмет встановлено іноземну мову, вступник має право подавати оцінку із сертифікатів 2018 та 2019 років з однієї з іноземних мов (англійська, німецька, французька або іспанська) на власний розсуд.

Державна підсумкова атестація у формі зовнішнього незалежного оцінювання

Для випускників загальноосвітніх навчальних закладів 2019 року результати зовнішнього незалежного оцінювання з трьох предметів будуть зараховані як оцінки за державну підсумкову атестацію за шкалою 1–12 балів.
Першим обов’язковим предметом ДПА є українська мова і література (частина з української мови). Другим – за вибором випускника: математика або історія України (період ХХ – початок ХХІ століття). Третій предмет випускники обирають самостійно із запропонованого вище переліку.

ВИЗНАЧЕННЯ ПОРОГОВОГО БАЛА

«Пороговий бал» – мінімальна кількість (сума) тестових балів зовнішнього незалежного оцінювання з певного предмета, отримання яких надає абітурієнту право участі в конкурсному випробуванні при вступі на навчання до вищого навчального закладу України.

Процедура визначення «порогового бала» складається з кількох етапів.

1 етап – організаційний

На цьому етапі відбувається формування кола експертів–предметників. Їх має бути не менше 10. При цьому, експерти мають бути різної статі, віку, сфери діяльності (вчителі загальноосвітніх навчальних закладів, гімназій і ліцеїв; викладачі вищих навчальних закладів, науковці Національної академії наук, Академії педагогічних наук). У такий спосіб створюється прийнятний «освітній фон», коли експертна комісія в цілому репрезентуватиме освітнє середовище України. Варто підкреслити, що чим більше буде залучено експертів, тим кращою буде дисперсія експертних оцінок. Крім того, різність думок (оцінок) зменшуватиме ефект «яструба/голубки». Як наслідок – більш точним виявиться середнє значення критеріального «порогового бала».

2 етап – підготовчо-методологічний

На цьому етапі відбувається загальне знайомство експертів з тестом, його структурою, формами завдань тощо. З метою забезпечення спільності розуміння підходу до оцінювання завдань експерти, ознайомившись із тестом, у своєму колі мають обговорити та визначитися з поняттям «мінімально підготовлений абітурієнт». У якості ілюстрації наведемо можливі визначення загального характеру.

«Мінімально підготовлений абітурієнт»:

– той, хто володіє найменшим обсягом знань, необхідних для виконання завдання;

– той, хто своїми знаннями й уміннями ледь відповідає освітньому предметному стандарту, чиї знання й уміння є фрагментарними, граничними, але прийнятними.

Після завершення обговорення модератор роботи комісії роздає Листи оцінювання завдань тесту та здійснює загальний інструктаж експертів щодо оцінювання завдань: «Визначте (оцініть) кількість мінімально підготовлених абітурієнтів зі 100, які правильно виконають завдання. Наприклад, якщо на Вашу думку це завдання виконає 60 зі 100, то в графі «% правильної відповіді» Листа оцінювання запишіть значення 60%».

3 етап – експертна оцінка тестових завдань

На цьому етапі експерти самостійно працюють із завданнями тесту,заповнюючи Лист оцінювання. Варто підкреслити, що обговорення експертами завдань та можливих ймовірностей правильних відповідей не допускається.

4 етап – узагальнення експертних оцінок

Модератор групи збирає Листи оцінювання та вводить значення в таблицю для кожного завдання по кожному експерту й обчислює стандартне відхилення. Стандартне відхилення є «дзеркалом», яке відображає рівень розбіжностей між експертами по кожному завданню. Низький його показник свідчить про високий рівень згоди між експертами. Високий показник є підґрунтям для колективного обговорення експертами причин розбіжностей в оцінках, яке організовує та координує модератор. Мета обговорення – підвищити рівень згоди між експертами шляхом перегляду ними своїх оцінок.

Варто підкреслити, що будь-яке завдання, для якого стандартне відхилення експертних оцінок перевищує 10, колективно обговорюється. За результатами таких обговорень експерти можуть змінити свою оцінку. У такому разі модератор групи вносить відповідні зміни в узагальнену таблицю.

Слід зауважити, що на цьому етапі роботи комісії експерти мають бути ознайомлені зі статистичними характеристиками результатів тестування (мода, медіана, середнє значення, стандартне відхилення, асиметрія, ексцес) та психометричними характеристиками завдань тесту (складність, розподільна здатність, кореляція). Урахування цих даних під час колективного обговорення експертних оцінок дозволить підвищити інформативність і обґрунтованість встановленого «порогового бала».

5 етап – визначення «порогового бала»

Після обговорення, коригування експертами своїх оцінок модератор в таблиці здійснює перетворення відсотка ймовірності правильної відповіді по кожному завданню у відповідний коефіцієнт. Наприклад, 45% – 0,45, 30% – 0,30 і т. д.

Далі модератор обчислює суму всіх коефіцієнтів завдань тесту по кожному експерту. Ця сума є «пороговим балом», який встановив певний експерт.

На завершення обчислюється середнє значення «порогових балів» усіх експертів. Це значення і є підсумковим «пороговим балом» для тесту, заради визначення якого й працювала експертна комісія.

Після проведення усіх процедур обчислення результат роботи експертної комісії документально оформлюється Протоколом засідання комісії та Протокольним рішенням (ухвалою) щодо встановленого «порогового бала» з відповідного предмета.

Далі відбувається стандартна процедура переведення тестових балів у оцінки за шкалою 100–200 балів. При цьому точкою відліку на шкалі буде не « тестових балів, а значення «порогового балу». Таким чином, результати абітурієнтів, які подолали «поріг», займуть відповідне місце на рейтинговій шкалі в діапазоні від 100 до 200 балів. У результаті навіть абітурієнти, які матимуть рейтинговий результат 100,5 балів, не кажучи вже про тих, чий результат становитиме 123,5 бала, отримають можливість брати участь у конкурсному випробуванні під час вступу на навчання до закладу вищої освіти України.

http://testportal.gov.ua/testthisyear/



Івано-Франківський регіональний центр оцінювання якості освіти
Документи для реєстрації на ЗНО-2018

Участь у зовнішньому незалежному оцінюванні 2019 року зможуть взяти тільки зареєстровані особи. Реєстрація для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні 2019 року триватиме з 05 лютого до 18 березня. Унесення змін до реєстраційних даних – з 05 лютого до 25 березня 2019 року.

  • копію паспорта (сторінки з фотокарткою, прізвищем, ім’ям та по батькові). Звертаємо увагу, що в паспортах нового зразка (ID-картка) немає серії документа. Під час заповнення реєстраційної форми поле «серія» залишайте порожнім. У разі відсутності паспорта окремі категорії осіб можуть подати інший документ.

    Якщо виникли проблеми з отриманням паспорта громадянина України, радимо для вирішення питань щодо реєстрації для участі в зовнішньому оцінюванні звернутися до адміністрації закладу освіти. Нагадуємо, що інформацію про механізм реєстрації учнів, які не мають паспорта, для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього оцінювання розміщено на сайті Українського центру оцінювання якості освіти в розділі «Керівникам закладів освіти», доступ до якого здійснюється за допомогою логіна та пароля, наданих закладу освіти регіональним центром оцінювання якості освіти.
  • дві однакові фотокартки для документів розміром 3 х 4 см із зображенням, що відповідає досягнутому віку (фотокартки мають бути виготовлені на білому або кольоровому фотопапері);
  • реєстраційну картку, яку можна сформувати самостійно, скориставшись спеціальним сервісом «Зареєструватися», що доступний на веб-сайті Українського центру оцінювання якості освіти, або звернутися за допомогою до особи, відповідальної за реєстрацію в закладі освіти, де ви навчаєтеся.

У разі необхідності також підготуйте:

  • медичний висновок про створення особливих (спеціальних) умов для проходження зовнішнього оцінювання за формою первинної облікової документації № 086-3/о «Медичний висновок про створення особливих (спеціальних) умов для проходження зовнішнього незалежного оцінювання», затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 29 серпня 2016 року № 1027/900;
  • копію свідоцтва про зміну імені, та/або свідоцтва про шлюб, та/або свідоцтва про розірвання шлюбу (для осіб, у документах яких є розбіжності в персональних даних);
  • копію нотаріально засвідченого перекладу українською мовою документів, наданих для реєстрації (для осіб, які подають документи, оформлені іноземною мовою);
  • заяву щодо надання можливості пройти зовнішнє оцінювання з певного(их) предмета(ів) під час додаткової сесії, у якій має бути вказана причина, що унеможливлює участь в основній сесії, і документ, що підтверджує цю причину (для тих, хто має на це право відповідно до розділу VI Порядку).

Увага! На копіях документів випускник має написати "Згідно з оригіналом" (без лапок), поставити підпис, свої ініціали та прізвище, дату засвідчення копії.

ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ НА ЗНО