Рум’янець літа
Про походження першого літнього місяця сперечаються найбільше. До жодного із його старших братів не виявлялося такої пильної уваги з боку мовознавців та дослідників народного календаря. Та це й зрозуміло: полудень року увібрав найконтрастніші його ознаки.
Одні вважають, що назві прислужилося масове цвітіння квітів, зокрема, маку й півонії. Інші ж стверджують, буцімто назва пішла від зарум'янілих суниць та черешень, котрі якраз починають дозрівати. Дехто схильний думати, що походження цього терміна йде від того, що з 20 по 22 червня настає період найвищого сонцестояння, коли день удвічі перевершує ніч.
Мають рацію й ті вчені, котрі пояснюють назву масовим розплодом городніх та садових червів і гусені. Небезпідставні міркування й дослідників традиційного бджільництва. Вони вважають, що своє ім'я місяць прибрав від того, що в червні бджолині матки починають найактивніше відкладати личинки — плодити черву.
Але найбільш природним є те, що назва походить од червеця. Саме в червні і з'являється сокоживна комаха кошеніль. З неї колись робили унікальний барвник, яким фарбували вовну, ткацькі вироби, виготовляли жіночу пудру. Але найбільше використовували для фарбування військових знамен, зокрема, козацьких прапорів.
У Київській Русі первісток літа називали кресником чи креснем. Це — від того, що дайбожичі пов'язували своє життя із «небесним вогнем» —
...
Читати далі
|
|
