Напевне, в Україні не знайдеться жодної людини, яка у своєму житті хоча б раз не перегорнула сторінок «Кобзаря» Тараса Шевченка. Творчість цього поета можна не любити, можна критикувати, можна ставитися до неї із великою любов’ю… У будь-якому випадку байдужим вона не залишає нікого. У чому ж феномен нашого великого митця? Чому і сьогодні, майже через півтора століття після його смерті, твори, написані Великим Кобзарем, хвилюють, навчають, тривожать душі? Син кріпака, сирота змалку, талановитий юнак, що не має змоги розвинути свій талант художника… Про ці факти з життя Тараса Григоровича ми знаємо давно. Повторюємо їх як завчену раз і назавжди інформацію, анітрохи не замислюючись над їх справжньою сутністю: яку ж силу духу слід мати, щоб у таких умовах не зламатися, не збайдужіти душею, не зчерствіти серцем, а все думати і піклуватися про свій народ?
5-7 березня 2018 року у нашій школі проведено Шевченківські дні. З метою вшанування Кобзаря проведено ряд заходів:
1. Лінійка, присвячена відкриттю «Шевченківських днів»: «Є в Шевченка народження дата – дати смерті у нього немає!». (1 – 11 кл.) – вчителі-філологи
2. Інформаційні хвилинки «Вшановуємо Великого Кобзаря». (1 – 11 кл.) – ЗДВР, педагог-організатор
3. Написання творів, творів – мініатюр, творів – роздумів – «Шевченко в моєму серці», «Шевченкове слово у віках не старіє». ( 4 - 11 кл.) – вчителі української мови
4. Тематична виставка у шкільній бібліотеці «Тарасові слова – душа народу» - Мейсар Н.І.
5. Виставка класних стіннівок «І мене в сім’ї великій…».(5 – 11 кл.)
6. «Піснею до серця, серцем до народу» (виконання вірші ... Читати далі