Свято Різдва Христового на Мукачівщині супроводжується веселою колядою, бетлегемами, які несуть радісну звістку від хати до хати. В інсценізованих дійствах, основним лейтмотивом яких є прославлення новонародженого Христа, - закладені багатовікові традиції, столітні звичаї, які мають свої особливі автентичні риси у кожному селі. 
Різдво – це не тільки колядки. Це – обрядові дійства, що відтворюють культурні нашарування багатьох поколінь. Сучасний світ вніс свої корективи, але автентичні слова колядок, як дорогоцінний дар, передають з роду в рід. 
Коли як не на Різдво можна на одній сцені відтворити цілу палітру культурної спадщини району? 
«Ходімо разом до Віфлеєму» - під такою символічною назвою відбувся Мукачівський районний фестиваль колядницьких колективів. На сцені будинку культури села Макарьово свою культурну спадщину, відображену у сучасній творчості, представили ряд населених пунктів району.
Прадавні колядки переплелися у сучасними мотивами життя: ноткою суму прозвучала пісенна композиція про батька родини, який Різдво Христове зустрічає далеко від дому, адже захищає Україну. Молитву посилають рідні на Схід України, де знаходяться найдорожчі для них люди. 
Поруч із закарпатськими колядками, легко й щиро звучав зі сцени «Щедрик» Леонтовського у виконанні вокальної групи народознавчого гуртка Макарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів "Джерельце" (керівник Печора Н.І.). 
На сцені Макарівського Будинку культури були представлені вертепні дійства сіл Завидово, Пістрялово, Жуково, Барбово, Макарьово. Макарівські бетлегеми прославляли новонародженого Ісуса. Інсценізоване дійство, а головне, костюми, дещо незвичні для Мукачівщини – такі ж як і сто років тому, відтворені з точністю до деталей. Про це свідчить рідкісна фотографія, яку вдалося відшукати у приватному архіві саме на Різдво. Так, на фото зображені колядники початку ХХ століття, одяг та атрибутика яких з точністю відтворена у сучасності. Збереглися й стародавні тексти інсценізації, у яких використовуються багато архаїчних слів та старослов’янізмів, властивих церковним тропарям. 
У ході інсценізації пастухи, одягнуті у незвичні капелюхи – з широкими полями та прикрашені кольоровими смужками, доповненими традиційним для Мукачівщини одягом та посохами з дзвіночками – поклоняються вертепу та просять у новонародженого Ісуса добра, миру та щедрого врожаю.